Дністровський каньйон – одне з 7 чудес України, найбільший в Україні та один з найбільших у Європі – основна принада Городенківщини та Тлумаччини. Він є унікальним і наймальовничішим куточком дикої природи України і не поступається красою навіть Карпатам та Кримським горам. Утворений річкою Дністер шляхом вимивання гірських порід з Подільської височини. На 250-кілометровому відрізку між гирлами Золотої Липи і Збруча протікає по чітко вираженій каньйоноподібній долині глибиною 80-200 м, утворюючи мальовничі вигини русла – меандри. Каньйон має складну геологічну будову з численними відслоненнями давніх порід. Тут збереглися унікальні відслонення гірських порід, скелі, гроти, печери, окремі мінерали, оригінальних форм вивітрювання і ділянки із своєрідною геологічною будовою.
Стіни каньйону стрімкі, місцями пологі, задерновані трав’яною і кущовою рослинністю. Значні коливання в рельєфі на коротких відрізках надають місцевості гірського характеру.
Тут також відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших – антропогенних і до найдавніших – силурійських відкладів палеозойської ери. Це унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому. На особливу увагу заслуговують відслонення силурійських і девонських відкладів. Ці та інші відслонення становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення. Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.
Ширяти повітряними потоками, летіти на крилах, мов птаха, споглядати строкаті покутські ландшафти – це, мабуть, найбільш фантастичні враження, які може отримати мандрівник Придністер’я.
Завдяки звивистому руслу р. Дністер створено чимало місць, звідкіля можна здійнятися у небо. А саме, у випадку, коли вітер дме прямо в крутий берег, схил змінює його напрям з горизонтального на вертикальний і зумовлює підняття значних мас повітря угору. Отож парапланеристи, що літають Дністровським каньйоном, користуються здебільшого саме такими динамічними потоками повітря. Ці «динаміки», на відміну від термічних потоків (зумовлених прогріванням поверхні землі), не залежать від сонячної активності чи пори року, зате характерні для конкретних форм рельєфу, тож парапланеристи не можуть планерувати на значні відстані.
ПАРАПЛАНЕРИЗМ. ДЕЛЬТАПЛАНЕРИЗМ
Найвідомішими пара- і дельтадромами Парку є ті, що в околицях с. Одаїв та сс. Ісаків–Підвербівці, де неодноразово проводили чемпіонати міжнародного рівня. Дельтадром поблизу Одаєва розташований у глибокій підкові-меандрі Дністра, орієнтованій на північний захід, тож і збирає вітри цього напрямку. Майданчик для зльоту розташований на плакорі пагорба, висотою близько 90 м. Зразу за ним розпочинається крутий обрив, що завершується прибережним плато, що є місцем приземлення. Висота аеродинамічних потоків, які утворюються при зіткненні зі стінкою, – близько 300 м. Із такої висоти перед літунами розгортаються краєвиди покутської місцевості, варті споглядання годинами. Поряд із дельтадромом розкладають наметове містечко. Над самим урвищем облаштований рекреаційний пункт. Натомість польоти на дельтадромі сс. Ісаків–Підвербці потребують південно-східних вітрів. Висота пагорба, з якого розпочинають політ парапланеристи, становить майже 100 м, абсолютна висота – 272 м. Приземлення відбувається на пологому березі Дністра (аболютна висота – 174 м), де створене місце для відпочинку. Для привернення уваги до цих дивовижних видів спортивного відпочинку, а також не менш красивих краєвидів Придністер’я, директор арку Михайло Ковтун із партнерами започаткував проєкт «Свято неба: Art Space», серед завдань якого є популяризація дельтапланерного та парапланерного спорту як засобу активного відпочинку, пропаганда активного способу життя, екологічне виховання місцевого населення, підтримка творчих ініціатив. В рамках проєкту було проведене змагання «Кубок Дністра», яке включало турнір серед парапланеристів (Кубок «Свято неба»), змагання з авіа- й ракетомоделювання, змагання повітряних зміїв і паперового літачка.
Проєкт викликав значне зацікавлення як серед місцевого населення, так і серед любителів польоту, тож перетворився у щорічну подію, яка з кожним роком збирає все більше коло учасників і відвідувачів. «Свято неба» – мобільний фестиваль, місце проведення якого залежить від напрямку і сили вітру, час проведення – травень, тривалість – 12 днів. Поза періодом фестивалю дельтадроми не припиняють своєї діяльності. Щопогожої днини в села Одаїв чи Ісаків з’їжджаються як бувалі літуни, так і початківці, а також охочі подивитися на це грандіозне видовище. На дельтадромах працюють інструктори, які за кілька уроків навчають керувати парапланами. Навики управління дельтапланом даються дещо важче, однак полі вдається швидшим і на більшу відстань.
Сучасний параплан — це надлегкий планер (5–8 кг без підвісної системи) з м’яким двооболонковим крилом, що наповнюється зустрічним потоком повітря. Постійна циркуляція повітря підтримує форму крила (на землі параплан – це просто величезний мішок, який можна скласти в сумку для
транспортування). Рух угору відбувається завдяки висхідним потокам повітря (динамічним чи термічним). Щоб летіти вперед, параплан безперервно втрачає висоту (планерує) під дією сили тяжіння.
Дельтаплан – легкий (до 35 кг) літальний апарат зі стрілоподібним крилом, жорстко натягненим на каркас. Управління дельтапланом здійснюють шляхом перенесення ваги тіла пілота відносно підвіски. Сучасні дельтаплани дають змогу не лише здійснювати довгі перельоти на пристойній швидкості (світові рекорди з дальності польоту перевищують 700 км, швидкість можна розвивати до 145 км/год), а й виконувати фігури в повітрі.